Позиція Червоних щодо війни та миру в Україні

23.04.2021

У квітні 2021 розпочалося чергове загострення збройного протистояння на Донбасі.

В результаті протягом останнього часу загинули цивільні особи на непідконтрольній території, а також військові з обох боків протистояння.

  1. Є дві позиції.

Перша – українська. Вона полягає у припиненні війни та убивств українцями один одного. І поверненні Донбасу до України.

Друга – антиукраїнська. Вона полягає у продовженні війни та убивств українців українцями. І у тому, що Донбас не повернеться до складу України.

  • Для того, аби припинити війну, необхідно усвідомити її причини.

Причини збройного протистояння на Донбасі – внутрішні.

Ці причини виникли під час насильства і убивств з обох боків у січні-лютому 2014 в Києві, у Харкові у березні 2014, в Одесі 2 травня 2014. Вони виникли, зокрема, з ультраправого домінування на Майдані повалення пам’ятників, захоплення державних установ і цькування незгодних .

До 2014 Донбас однозначно асоціював себе з Україною, про що свідчать результати референдуму щодо незалежності.

Ситуацією внутрішнього розколу України скористалися імперіалісти як Заходу, так і Росії, з метою встановити свій контроль над політичними та економічними процесами в Україні.

  • Припинити війну можна лише змінивши Україну внутрішньо.

Припинити війну і повернути Донбас до складу України можна лише усунувши ті причини, які розділили нас. Ті причини, які з волі правлячої верхівки і далі продовжують розколювати Україну.

Для припинення війни Україна повинна змінитися внутрішньо. З країни периферійного капіталізму, де придушується вільна думка, вона має перетворитися на демократичну, соціальну і правову Україну.

Необхідно скасувати «декомунізацію», зупинити обмеження вживання російської мови.

Припинити порушення свободи слова, мирних зібрань і свободи віросповідання.

Припинити закриття засобів масової інформації та інтернет-ресурсів, припинити переслідування та ув’язнення громадян за висловлені погляди. Припинити ультраправе насильство на вулицях України і притягнути нападників до відповідальності за вчинені злочини.

Припинити цькування і заборонити мову ворожнечі щодо усіх тих, хто має інші погляди, ніж їх диктує офіційна пропаганда. Зупинити фонтани дискримінаційних законодавчих ініціатив щодо обмеження у правах мешканців непідконтрольних територій (наприклад, «закон про колаборантів») і відновити для них соціальні гарантії, визначені українським законодавством.

Припинити «ринкові» медичну, освітню, пенсійну, трудову реформи та припинити продаж української землі.

Це потрібно не тільки для мешканців Донбасу. Відновлення громадянських і соціальних прав необхідне для українців усіх регіонів – від Червонограда до Краснодона.

  • Необхідно послідовно виконувати Мінські угоди.

На сьогодні Мінські угоди – єдиний визнаний світовою спільнотою документ, який містить у собі заходи щодо припинення збройного протистояння на Сході України.

Ці угоди варто критикувати і вдосконалювати, але на цей час це єдиний мирний план для Донбаса. Проте, на жаль, обидві сторони протистояння не виконують, а по суті зривають виконання мирного процесу.

  • Війна потрібна не трудящим України, а правлячому класу та імперіалізмові з обох боків лінії розмежування.

Бойові дії на Сході руйнують залишки української промисловості, а відтак – знищують робочі місця в індустріальному серці України.

Окрім того, війна та «образ ворога» потрібен правлячому класові для того, аби грабувати народ України, обмеживши його громадянські та соціальні права. І для того, аби не допустити солідарності робітників Донбасу з трудящими усієї країни – задля соціальних змін в Україні, задля відновлення її незалежності від зазіхань транснаціонального капіталу.

Україна сьогодні стала полем протистояння між двома імперіалістичними силами. Тому боротьба за мир в Україні стала боротьбою не лише за життя українців та проти мілітаризму, а й боротьбою за соціальне визволення.

  • Солідарність трудящих.

Правлячі верхівки, зокрема офіційний Київ, не можуть, та й не збираються вирішувати збройний конфлікт на Донбасі. Про це свідчать усі дії урядів Порошенка та Зеленського.

Тому ініціативу встановлення миру в Україні та повернення Донбасу мають взяти на себе трудящі України, для яких мир є корінною соціальною цінністю.

Всупереч протидії влади та ультраправих, ми мусимо встановити діалог між профспілками та громадськими організаціями з обох боків лінії розмежування. Та примусити правлячі кола до миру та відновлення України, до відновлення громадянських та соціальних прав українців.

Ми мусимо змінити Україну, аби встановити мир і повернути Донбас.

І ми мусимо повернути Донбас, аби змінити Україну.

Із залежної країни «третього світу», яку розшматовують збройні конфлікти і насильство – на незалежну, соціальну, правову Україну.

ЧЕРВОНІ

Поділитися посиланням: